Цікаві факти про виграши у рулетку

  Цікаві факти про виграші у рулетку

      У 1891 році англійський гравець у рулетку на ім’я Чарлз де Вілл Уеллс “зірвав банк” в одному з казино Монако, причому не один, а шість разів за три дні. Подвоюючи свою ставку щоразу, коли програвав, він потім вигравав і перетворив свої 10 тисяч франків, з якими почав гру, в мільйон. Він помер у злиднях в 1926 році, але послужив стимулом для написання популярної пісні “Людина, що зірвала банк в Монте-Карло” і створення переконливої ​​легенди про те, що можна придумати систему, здатну завдати поразки рулетці колесу.
     Англійський актор Шон О’Коннері, незмінний виконавець ролей Джеймса Бонда, секретного агента і запеклого гравця, в січні 1963 року в італійському казино “Сан-Вінсент” у трьох партіях поспіль виграв в рулетку близько 30000 доларів. Всі три рази він ставив на номер 17.
     Система, винайдена англійським інженером-механіком Вільямом Джаггерсом, принесла її автору 180.000 доларів. Система Джаггерса грунтувалася на тому, що ідеально збалансованих рулеткових коліс не буває, а значить, фізичні похибки будуть так чи інакше впливати на його обертання і в результаті деякі номери неодмінно випадуть частіше за інших. Джаггерс найняв шістьох помічників, закріпивши за кожним один ігровий стіл. Щодня вони спостерігали за грою і записували всі випадаючі номера. Увечері інженер збирав записи і аналізував їх. Після копітких розрахунків протягом місяця він міг з упевненістю сказати, що частота випадіння декількох номерів не вкладається в рамки теорії ймовірностей. Після цього Джаггерс сам відправився в казино і взяв участь в грі, роблячи ставки на заздалегідь намічені номеру. Через чотири дні він тримав у руках величезну суму.

Найбільші виграші в лотерею

НАЙБІЛЬШІ ВИГРАШІ В ЛОТЕРЕЮ

      Слово “лотерея людей мріють схопити долю за хвіст і виграти велику суму грошей. Вірити чи не вірити в можл

      Так, у 2007 році ло сімейна пара з Нью-Джерсі на решту у винному магазині. Цей лотерейний квиток виявився виграшним – було зірвано джек-пот в 390 млн. доларів! Ця сума є рекордною за всозділити навпіл між двома переможцями, але, мабуть, ніхто не залишився у програші.

     Трохи меншу суму, розіграну в 2006 році, довелося вже ділити на 8 щасливих володарів лотерейних квитків. Цілих 368 млн. доларів виграли працівники ковбасного цеху зі штату Небраска. Скинувшись і купивши на 8 чоловік кілька лотерейних квитків, вони не прогадали, адже один з них виявився виграшним.

    Найбільший в історії лотереї індивідуальний виграш склав 319 млн. доларів. Дістався він власнику будівельної компанії із Західної Вірджинії, який зміг вгадати всі щасливі номери в одній з найпопулярніших американських лотерей “Powerball”. Однак щастя ці гроші чоловікові не принесли. Його постійно грабували, рідні та знайомі подавали на нього до суду з метою відсудити певні грошові суми, в результаті чого щасливчик почав пити і в підсумку втратив не тільки весь виграш, але і власний вельми успішний бізнес.

       Цілком випадково лотерея принесла виграш чоловікові, який просто вирішив перекусити. Він виграв 363 млн. доларів, купивши на решту від хот-дога лотерейний квиток. Як пізніше зізнавався сам щасливий мільйонер, продавець довго не міг знайти йому решту, справа навіть майже дійшло до скандалу і лише випадково їм вдалося розійтися без бійки – чоловікові на решту грошей був запропонований лотерейний квиток, який і став виграшним.

Класичні парадокси в теорії ймовірностей

 КЛАСИЧНІ ПАРАДОКСИ В ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ

Досвідом кожен називає свої помилки.

Оскар Вайльд

     Парадокс гральних кубиків

 Історія парадоксу

Гра в кубики була найпопулярнішою азартною грою до кінця середньовіччя. Саме слово “азарт” походить від  арабського слова “аль-зар”, що перекладається як “гральний кубик”. Якщо картярські ігри стали популярними в Європі лише в ХІ\/ віці, то ця користувалася успіхом ще в Древньому Єгипті і пізніше в Греції, а потім в Римській імперії. За грецькою легендою, її запропонував Паламедей для розваги грецьких солдат, які нудьгували в очікуванні битви за Трою. Найбільш ранньою книжкою з теорії ймовірностей є “Книга про гру в кубики” Джероламо Кардано (1501-1576). Вона була опублікована аж в 1663 р. Мабуть, з цієї причини Галілей став займатися тією ж задачею, хоча вона була розв¢язана в книзі Кардано. Галілей також написав трактат на цю тему десь між 1613 і 1624 р.

 Парадокс

При підкиданні двох кубиків  9 і 10 можна отримати двома способами: 9=3+6=4+5, 10=4+6=5+5. Якщо кубиків три, то 9 і 10 отримуються шістьма способами. Чому ж 9 з¢являється частіше на двох кубиках, а 10 на трьох?

Пояснення

Аж дивно, що ця задача вважалася страшенно складною. І Кардано, і Галілей вказували на необхідність врахування порядку випадання чисел.

 Зауваження

Помилялися і Лейбніц, один з творців диференціального і інтегрального числень, і Даламбер, один з великих авторів знаменитої Французької енциклопедії. Якось Даламберу задали питання: з якою ймовірністю монета, підкинута двічі, хоча б один раз випаде гербом? Його відповідь була 2/3, оскільки він вважав, що є три випадки і серед них лише один несприятливий. Ця точка зору була навіть опублікована в Енциклопедії в 1754 р.

Ця задача певним чином зв¢язана з напрямками фізики ХІХ і ХХ століть. Нехай замість кубика ми маємо справу з фізичними частинками. Кожна грань кубика відповідає тепер фазовій комірці, в якій частинка опиняється випадковим чином і яка характеризує її стан. В цьому випадку гра в кубики єквівалента моделі Максвелла-Больцмана для фізичних частинок. В цій моделі, яка звичайно використовується для молекул газу, кожна частинка з рівними шансами потрапляє в довільну комірку, так що при заданні простору рівноможливих подій слід враховувати порядок так само, як і в задачі про кубики. Існує інша модель, в якій частинки нерозрізнимі, і тому при підрахунку рівноможливих подій порядок не треба брати до уваги. Цю модель названо іменами Бозе і Ейнштейна. Використовуючи цю термінологію, можна сказати, що гра в кубики описується моделлю Максвелла-Больцмана, а не Бозе-Ейнштейна. Слід вказати, що жодна з цих моделей не є коректною для зв¢язаних електронів, оскільки при цьому в одній комірці може опинитися не більше однієї частинки. Тут виникає модель Фермі-Дірака. Крім вказаних трьох моделей, існує велика кількість інших.

 



  Чи потрібні нам у повсякденному житті знання

з теорії ймовірності?

Запрошую однодумців!!!